Сечовидільна система в організмі людини відповідає за виведення продуктів обміну речовин і підтримує водно-електролітний баланс. Варто знати, що це дуже точна система, в якій різні процеси, такі як фільтрація крові та утворення сечі, забезпечують належне функціонування всього організму. Структура сечовидільної системи тісно пов’язана з тим, які функції виконують її окремі компоненти (1). Тож як виглядає сечовидільна система і яке завдання виконують окремі органи?
Яка будова сечовидільної системи? Які її функції?
Сечовидільна система складається з нирок і сечовивідних шляхів, що відходять від них, які можна поділити на сечоводи, сечовий міхур і уретру (1). Хоча будова сечовидільної системи може здаватися відносно простою, механізм дії вже значно складніший.
Ключову роль у сечовидільній системі відіграють нирки, які за допомогою інших структур сечовидільної системи фільтрують кров і виводять непотрібні речовини, такі як токсини, продукти метаболізму або надлишок води. Структура сечовидільної системи також пристосована до виконання інших функцій, таких як вироблення сечі або підтримання кислотно-лужного балансу організму (1, 2).
Жіночі сечовивідні шляхи – анатомія
Будова сечовидільної системи у чоловіків і жінок схожа, хоча й не ідентична. Перш за все, сечовидільна система обох статей складається з однакових елементів – нирок і сечовивідних шляхів. У той же час, у жінок є суттєві відмінності, наприклад, сечовипускальний канал значно коротший – він має довжину близько 3-4 см і закінчується трохи вище переддвер’я піхви. Така будова сечовивідних шляхів пов’язана з вищим ризиком виникнення циститу. А саме, коротка уретра є легшим бар’єром для мікроорганізмів (1, 2).
Чоловічі сечовивідні шляхи – анатомія
Будова сечовивідних шляхів у чоловіків, як уже згадувалося вище, подібна до жіночої. У той же час, існують і принципові відмінності, серед яких варто згадати значно довший, в середньому 18-20 см, сечовипускальний канал. Він проходить через передміхурову залозу (простату, є тільки у чоловіків) і закінчується статевим членом. Набагато більший сечовипускальний канал, який до п’яти разів довший, забезпечує природний захисний бар’єр від інфекції. Водночас сама простата може бути пов’язана з іншими проблемами зі здоров’ям, наприклад, її надмірний ріст може призвести до розладів сечовипускання (1, 2).
Будова сечовивідних шляхів – ключові структури
Добре функціонуюча сечовидільна система, яку також називають системою виділення, має важливе значення для правильного функціонування всього організму. Ретельний аналіз її будови показує, яку саме роль вона відіграє в організмі. Отже, як влаштована сечовидільна система?
Нирки.
Це ключовий елемент у структурі сечовидільної системи. Саме з нирок починається власне будова сечовидільної системи. Вони є парним органом, тобто їх дві. Своєю формою вони нагадують насіння квасолі і розташовані на задній черевній стінці, приблизно на рівні поперекового відділу хребта. Зверху до них прилягають наднирники, які відіграють важливу секреторну роль (серед іншого, вони виробляють гормони, що впливають на роботу нирок) (1).
Зовнішня частина нирки – це ниркова кора, а внутрішня частина – мозкова речовина. Цікаво, що нирка діє як орган, який очищає кров від усіх непотрібних речовин – надлишку води, токсинів і продуктів обміну речовин. Саме в цю частину нирки, яка називається нирковою мискою, надходить сеча, яка виробляється завдяки інтенсивній 24-годинній (sic!) роботі нефронів, тобто окремих клітин нирки (1).
Ниркові канальці
Особливою частиною нирки є ниркові канальці, які є фрагментом нефронів. Вони відіграють ключову роль у процесі секреції (виділення) та реабсорбції (розсмоктування). Саме на етапі ниркових канальців первинний фільтрат (так звана первинна сеча) перетворюється на остаточну сечу. Саме через процес секреції виводяться непотрібні сполуки і токсини, а через резорбцію організм відновлює цінну воду, електроліти або глюкозу (1).
Швидкість клубочкової фільтрації
Як свідчить сама будова сечовидільної системи, саме в нирках відбуваються ключові етапи вироблення сечі. Перший з них – клубочкова фільтрація, під час якої кров очищується в нефронах. Це відбувається за допомогою різниці тисків, що дозволяє відфільтрувати частинки крові, які перетинають фільтраційну мембрану, і в результаті утворюється вже згадана первинна сеча (1).
Основні функції сечовидільної системи
Як згадувалося раніше, сечовидільна система виконує дуже важливі функції, такі як вироблення сечі, фільтрація крові та виведення токсинів. Однак як це виглядає на практиці? Які завдання видільної системи виконують нирки?
Завдання нирок:
Нирки є ключовим компонентом сечовидільної системи. Їх ефективне функціонування дозволяє підтримувати гомеостаз, тобто фізіологічний стан всього організму. Які завдання вони виконують детально?
Таблиця 1: Основні функції нирок (1, 2)
| Функція | Опис ролі |
| Фільтрація крові | Виведення надлишку води, продуктів обміну речовин, токсинів тощо. |
| Регулювання артеріального тиску | Регулювання об’єму рідини, участь у секреції гормонів, що впливають на кров’яний тиск |
| Електролітний та водний баланс | Моніторинг вмісту води та електролітів, наприклад, натрію або калію в крові та сечі |
| Управління кислотно-лужним балансом | Підтримання правильного рівня рН крові шляхом регулювання виведення та резорбції іонів водню та бікарбонату |
| Вироблення гормонів | Участь у секреції гормонів, таких як еритропоетин, ренін або кальцитріол |
| Метаболізм | Участь у метаболізмі вітаміну D і деяких ліків, виведення продуктів метаболізму |
Функції інших компонентів сечовивідних шляхів
Як показує будова сечовидільної системи, іншими компонентами є сечоводи, сечовий міхур і уретра. Вони виконують наступні функції:
Матки:
Це трубки, що відповідають за транспортування сечі від нирок до сечового міхура.
Сечовий міхур:
Як гнучкий резервуар, він зберігає сечу і з часом дозволяє виводити її з організму.
Уретра:
трубка, яка дозволяє сечі виходити за межі тіла (1).
Найпоширеніші захворювання сечовивідних шляхів
Серед захворювань, які найчастіше вражають сечовидільну систему, – інфекції, камені в нирках і нетримання сечі. Усі ці захворювання мають різні причини та методи лікування (2). Що варто знати про них?
Інфекції сечовивідних шляхів
Інфекції сечовивідних шляхів є поширеним явищем, особливо у жінок. Вони найчастіше спричинені інфікуванням бактеріями кишкової палички. Проявляються болем і печінням під час сечовипускання. Іноді це також супроводжується частими позивами до сечовипускання або наявністю крові в сечі. Будова сечовивідних шляхів, особливо у жінок, сильно впливає на ризик і частоту інфікування. У цьому випадку коротка уретра забезпечує набагато легший бар’єр для подолання мікроорганізмами (2).
Читайте також: Симптоми та причини уретриту
Камені в нирках
Це захворювання, при якому в сечовивідних шляхах утворюються відкладення, відомі як камені. Як і інфекції, нефролітіаз проявляється болем, але надзвичайно сильним, іноді рецидивуючим. Він може супроводжуватися гематурією, слабкістю, нудотою або блюванням (3).
Нетримання сечі
Захворювання пов’язане з неконтрольованим витіканням сечі, що може бути спричинене ослабленням м’язів, гіпертрофією передміхурової залози або неврологічними розладами. Нетримання сечі частіше зустрічається у жінок (4).
Лікування та профілактика
Лікування захворювань сечовивідних шляхів відрізняється для всіх вищезгаданих патологічних утворень і завжди повинно підбиратися індивідуально для кожного пацієнта. Тому при виникненні будь-яких неприємних скарг з боку видільної системи рекомендується уникати самодіагностики та звернутися до уролога або гінеколога (2).
Водночас варто знати, що антибіотики застосовують при інфекціях сечовивідних шляхів. Ліки та дієтичні добавки на основі трав також використовуються як допоміжні засоби. Наприклад, у таких ситуаціях ідеально підходить Уросепт®– препарат на основі рослинної сировини, який проявляє сечогінну та антисептичну дію, підтримуючи функцію сечовидільної системи та знижуючи ризик інфікування (2, 5).
Такі препарати, як Уросепт®, також чудово допомагають при таких захворюваннях, як сечокам’яна хвороба, де інтенсивна сечогінна дія сприяє виведенню невеликих відкладень. Водночас важливо пам’ятати, що конкретне лікування завжди визначає лікар, після того, як стануть відомі причини літіазу (5).
Так само лікування нетримання сечі також вимагає розуміння причини захворювання. Лікування включає вправи для м’язів тазового дна, відповідну фармакотерапію і, в більш важких випадках, хірургічне втручання (4).
Таким чином, сечовидільна система виконує багато завдань, які мають вирішальне значення для нашого щоденного функціонування. Завдяки напруженій роботі нефронів відбувається очищення крові, вироблення сечі та виведення токсинів з організму. Будова сечовидільної системи, хоч і проста на перший погляд, показує, як багато питань залежить від видільної системи та перебуває під її впливом.
Бібліографія:
- T. Бжозовський. Фізіологія людини. Конспект лекцій. Видавництво EDRA, 2019.
- R. Drabczyk. Цистит та інші інфекції сечовивідних шляхів – симптоми, причини, ліки та лікування. Medycynapraktyczna.pl, доступно онлайн 21.09.2025.
- R. Drabczyk. Нефролітіаз – причини, симптоми, лікування та профілактика. Medycynapraktyczna.pl, доступний онлайн 21.09.2025.
- S. Бендер та ін. Нетримання сечі. Післядипломна медицина 2011(20); 6(183): 73-80.
- Уросепт®. Інформація для пацієнта. Інформаційний листок-вкладиш. Дата оновлення 2015 рік.